Автор: Марія Сторожицька
“Посміхайтеся, вас камера знімає.
Нестор, вас знімає кіно!
Це Поляк.
Поляк, підморгни!
…Як сонячно буває в житті.
Я стільки соняшників ніколи не бачив.
…Це наш весь взвод, який їде хрін знає куди і хрєн знає, навіщо», – ці слова у нашій стрічці Війна химер The War of Chimeras промовляє на камеру Бішут, Тарас Костанчук, який знімає весь свій взвод в автобусі, що прямує до Іловайська.
Чотири роки потому він продовжив знімати це своє кіно.
«Залишити в історії память про загиблих побратимів», – так визначає Бішут головну причину, чому за це взявся. В художньому фільмі Іловайська історія він водночас автор ідеї, продюсер і виконавець головної ролі. А боєць з позивним Поляк, Andrey Polyakov, народний дистрибутор нашої стрічки, так само як і Камиш, Німець, Призрак і ще кільканадцять колишніх бійців батальйону «Донбас», грають самих себе. На зйомки вони приїжджають з усієї України, беруть відгули на роботах, бо це для них – певна місія розповісти, як все було насправді. Натомість Самольота, Вадима Антонова, нашого ще майданівського друга, памяті якого присвячено нашу стрічку, так само, як і інших загиблих, грають професійні актори. Серед них наш давній знайомий Сергій Солопай Serhii Solopai, виконавець однієї з ролей у п`єсі Котел на ту ж саму іловайську тему. «Це буде шедевр», – стверджує він.
У бійців горять очі – для них те, що відбувається на майданчику, більше ніж гра. «Я після вчорашніх зйомок вперше міцно спав без снів про війну», – розповідяє Поляк.
Кінотерапія – схоже, реальною можливістю подолання наслідків війни у бійців є саме цей шлях. Відсторонитися, програти пережити, повторити кілька дублів… Стоп, знято! І біль також знімається, хоч і дуже повільно.